Сьогодні біля пам’ятного знаку Невідомому солдату відбувся мітинг-реквієм

PDF Друк
Понеділок, 02 лютого 2015, 16:40

2 лютого 1944 року місто Луцьк було звільнене від нацистських загарбників. Сьогодні біля пам’ятного знаку Невідомому солдату на меморіальному комплексі «Вічна Слава» відбувся мітинг-реквієм.

У заході взяли участь голова обласної державної адміністрації Володимир Гунчик, голова обласної ради Валентин Вітер, перший заступник міського голови Святослав Кравчук, секретар міської ради Сергій Григоренко, представники підприємств, громадських організацій, установ, ветерани, учні.

Розпочався захід із панахиди за загиблими, яку відправили священнослужителі Української Православної Церкви.

Перший заступник міського голови Святослав Кравчук щиро подякував від себе особисто, міського голови Миколи Романюка, громади міста усім захисникам Вітчизни, фронтовикам-землякам за найдорожче, що дісталось нам у спадок, – красиве місто, мирну працю на святій рідній землі. Він акцентував на тому, що на жаль, відзначення цього року звільнення Луцька від нацистських загарбників відбувається в умовах неоголошеної війни з боку Росії. “Ми сподіваємося, що війна незабаром закінчиться перемогою нашої держави, адже наші солдати воюють за свою українську землю”, ­ - сказав він.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання. Після цього представники влади і громадськості, ветерани поклали квіти до пам’ятного знака Невідомому солдату.

На завершення мітингу Святослав Кравчук подякував усім, хто прийшов на це святе для лучан місце і висловив сподівання, що скоро над нашою Батьківщиною небо буде таким чистим, блакитним і мирним, як сьогодні над Луцьком.

Протягом лютого у навчальних закладах та бібліотеках міста будуть організовані тематичні години, літературні виставки, експозиції, що висвітлюють історичні події визволення міста Луцька від нацистських загарбників.

Довідково.

Визволення міста здійснили 1944 року під час Рівненсько-Луцької наступальної операції воїни 7-ої гвардійської кавалерійської дивізії 13-ої армії 1-го Українського фронту, які 1 лютого 1944 року одержали завдання наступати на Луцьк. У ніч на 1 лютого першими в місто ввійшли розвідники 27-го гвардійського кавалерійського полку. Згодом на місто почали наступ інші підрозділи 1-го гвардійського Житомирського кавалерійського корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Віктора Баранова. На ранок 2 лютого кінногвардійці повністю очистили Луцьк від німецько-фашистських окупантів і на вежі старовинної фортеці встановили прапор 7-ої гвардійської кавалерійської дивізії.

Проте найголовніше було утримати місто від контратак фашистів. Ворог намагався повернути Луцьк як важливий стратегічний пункт. Для цього противник силами 175-ї, 143-ї угорських піхотних дивізій, а також кількох поліцейських полків і бойових груп СС із району Торчина 24 лютого перейшов у наступ на Луцьк. У результаті удару переважаючих сил ворога по обороні 121-ї стрілецької дивізії йому вдалося зайняти ряд населених пунктів біля Луцька, а також прорватися на східний берег Стиру північніше і південніше Луцька. Створилась загроза оточення міста. Тому командуючий 13-ою армією генерал Микола Пухов направив кіннотників у район Луцька. 25-го лютого друга гвардійська кавалерійська дивізія разом із 121-ою стрілецькою дивізією почали оборонні бої за утримання Луцька. У боях на підступах до міста воїни проявили високу стійкість і героїзм. Запекла битва розгорнулась на рубежах 181-ої стрілецької дивізії поблизу села Сирники.


Якщо Вам сподобався текст, натисніть на кнопку соцмереж


 

Додати коментар

Захисний код
Оновити